Наш водний проект у Танзанії – Частина 2: Свердловина для Мбонгви
Кілька тижнів тому ми повідомляли про наш водопровідний проект у Танзанії. Проект був ініційований нашим членом-засновником і колишнім членом правління, пастором Манфредом Вайдою, який разом зі своєю дружиною дуже активно займається життям Танзанії. Свердловина вже готова. Пастор Вайда надсилає нам такі слова вітання та подяки:
«Мбонгва — це невелика англіканська парафія на пагорбі поблизу столиці Додоми. Церква існує вже деякий час і раніше обслуговувала материнська парафія по сусідству. Півтора року тому Петро Маталігана був призначений Синодом першим парохом новоствореної парафії».
Парафіяльна рада, священик і диякон вирішили побудувати будинок для парафіян та викопати колодязь поруч із церквою. Оскільки Мбонгва розташована на пагорбі, за водою доводиться спускатися в долину. Відро води коштує 100 танзанійських шилінгів (3,5 цента). Воду доставляє бода-бода (мотоциклетне таксі), що коштує додатково 1000 шилінгів, або 35 центів. Експертний звіт підтвердив, що безпосередньо біля церкви на глибині 180 метрів є багато води. Після цього було підготовлено кошторис: 15 мільйонів шилінгів.
Минулого року, після Великодньої служби, я пообіцяв попросити підтримки в Німеччині. Парафія мала самостійно зібрати 10%. Тож потрібно було 4800 євро. Коли отець Лурдю почув про цей проект, він вирішив об'єднати зусилля з радою асоціації підтримки Arul Trust eV. Після мого прибуття в березні я зміг вручити отцю Маталігані 4800 євро. Пригода нарешті могла розпочатися. Прибули великі бурові установки. Але на глибині 180 метрів води не було. Ми вирішили бурити далі. На 202 метрах ми були надзвичайно раді: багато хорошої води. Трубу проклали, насос підключили. Потім побудували невелику водонасосну станцію. На даху встановили резервуар на 5000 літрів. Проект офіційно відкриють на Великдень.
Парафія продаватиме воду: відро за 3,5 цента, без урахування транспортних витрат. Воду продаватимуть дружини пастора та диякона. Було найнято сторожа. 25% виручених коштів піде на дуже мізерні доходи пастора та диякона, 10% – на продаж, а 5% – сторожу. Решта коштів піде до парафії та слугуватиме резервом для майбутнього ремонту.
Церковна громада надзвичайно радіє цій екуменічній допомозі з далекої Німеччини та каже: Асанте сана!, що означає: щиро дякую!
